Щавлева кислота 20 г

Щавлева кислота 20 г

Щавлева кислота — двоосновна кислота, яка під час нагрівання переходить у одноосновну (марав'явину) з виділенням вуглекислого газу. Застосовується від варроатозу бджіл

В останні роки пасма колективних і аматорських пасок проти варроатозу дедалі частіше застосовують щавлеву кислоту. Проведені дослідження підтвердили, що розчин кислоти найефективніше діє в концентраціях 1,4-2,7%. Різні дослідники зазначають високу акарицидну активність цього препарату, що застосовується у формі 2-відсоткового водного розчину методом зрошення бджіл за допомогою аерозольного розпилювача.

За літературними даними щавлева кислота має не меншу акарицидну активність проти кліща варроа, ніж мурашка, а іноді навіть ефективнішу. А в деяких випадках вона діє на фізіологічний стан бджіл більш м'яко, ніж мурашина. Середня ефективність оброблення розчином щавлевої кислоти становить до 90%.

Але ця технологія застосування щавлевої кислоти має низку істотних вад.

Це жорсткий температурний режим (температура повітря під час проведення оброблень має бути не нижчою за 16 °C), трудомісткість, необхідність розбирання гнізд і почергово виймання рамок, що нерідко призводить до охолодження гнізда й розпліду. Під час осінніх обробок у гніздах підвищується вологість, що сприяє пліснявінню стільників, розвитку аскосферозу. Крім того, грибами псується перга, а під час зимівлі бджоли отруюються.

Під час зберігання щавлевої кислоти в розчині вона швидко втрачає свої акарицидні якості.

У літературній періодці є дані, що метод оброблення бджіл парами щавлевої кислоти отримали під час нагрівання препарату в спеціальному пристрої. Водночас відзначений гарний розвиток сімей бджіл і їхня висока продуктивність.

Для вивчення ефекту дії щавлевої кислоти у разі варроатозу методом переганяння були проведені дослідження в умовах пасеки.

Для цього відібрали 25 сімей бджіл, які обробили так: в робочу камеру спеціального пристрою засипали 2 г щавлевої кислоти (на кожні 10-12 рамок), потім упродовж 30-40 секунд нагрівали робочу камеру паяльною лампою, а вихідну трубку пристрої вставили в льоток уля та за допомогою автомобільного насоса ввели пари кислоти в сім бджіл. Після цього льоту вулична закрила на 5-10 хв.
Контрольну групу сімей бджіл обробляли 2-процентним водним розчином щавлевої кислоти: зрошували бджіл, по черзі виймаючи з гнізда рамки з бджолами, за допомогою аерозольного розпилювача «Росинка» розчин наніс на рамки з бджолами, під кутом 45 °C.
Після проведення досвіду було виявлено, що ефективність методу переганяння щавлевої кислоти — у середньому 93%, а методом зрошення препаратом — 79,5-80%.

Біпин і щавлева кислота в боротьбі з варроатозом

В останні роки ефективні оброблення бджіл у безрозплідний осінньо-зимовий період, коли кліщ переходить на бджіл і кріпиться під тергітами, тому стає малодоступним для дії препаратів.

Для збудження кліща застосовується (перед обробкою біпіном і щавлевою кислотою, за 10-15 хв. ) 20% спиртова настоянка м'яти, під дією якої кліщі стають активними, виходять з-під тергітів і вразливі до активної речовини біпіна та щавлевої кислоти.

Перед обробленням бджіл вміст ампули з біпіном розчиняють у 2 літрах води (25-30 г. С) і ретельно перемішують. Можна використовувати пластмасову пляшку, у корку якої зробити отвір діаметром 0,5-1 мм. Поливають бджіл у вуличках тонким струменем, проводячи пляшечкою від початку вулички до кінця двічі, з розрахунку 5-10 мл розчину на уличку. За наявності розпліду в бджілосем'ї обробку необхідно повторити через 7-10 днів.

Щавлеву кислоту застосовувати у 2% концентрації (20 г на 1 л кип'яченої води температури 25-30 г. С). Розчин застосовують методом зрошення стільників за допомогою «Росінки» (5-6 качків). Кліщі опадають упродовж 3 днів.

Ефективність і токсичність біпіна та щавлевої кислоти визначали в осінній період, після згодовування цукрового сиропу, коли в сім'ях уже не було розпліду.

Порівнювальні досліди показали, що Біпин починав діяти в перші 4-5 годин, викликав масове випадання кліщів. Його дія виявилася дещо ефективнішою від щавлевої кислоти.